Дорога подружко! Нехай не тривожиться твоє серце. Твій неземний Друг все тримає під контролем. Його плани досконалі, а цілі високі! Невже не забажаєш їх пізнати, щоб послідувати небесному поклику?
Я - твоя ровесниця, знаю твої турботи і переживання. А ще краще їх знає Бог. Впевнена: тобі не вдалося забути першої зустрічі з Ним, і не вдасться. Якщо та, звичайно, була. Якщо ти не знаєш про що я говорю, всеодно послухай далі. Не позбав себе найдорожчого в світі скарбу — Ісуса.
Отже, дорога приятелько, думаю, тобі не було важко пригадати той день, коли між вами почалася дружба. Тобі напевно не хотілося, щоб той чудовий день кінчався. Твоїй радості не було меж! Ти не сумнівалася: відтепер моє життя в безпеці! Цю впевненість тобі подарував Бог. Що ж тепер сталося з твоєю довірою? Бог не змінився. Він, як і раніше, сьогодні промовляє через Біблію: “Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами”(1 Петра 5:7). “Я опікуюся тобою!” Подружко, не бери на себе той тягар, який охоче готовий нести твій Сильний Друг — Ісус Христос.
Йому відома твоя стурбованість про майбутнє. Але ж чи не сказав Він, що попіклується про все!? Ти це чула. Він особисто промовляв до тебе зі сторінок Біблії. Чому ж ти вирішила, що Бог втомився турбуватися про тебе? Невже не бачиш Його опіки щодня щойно відкривши очі? Чи одяг і їжа — не Божі дари? Чи здоров’я і життя не від Нього? Чи не Він — твій Лікар і Сторож? Чому ж засумувала? Чому нарікаєш, що ти самотня? Чому шукаєш любові у світі? Там її немає! Там немає її!
Повертайся до свого небесного Друга. Він Той Самий!!!
Земні друзі не потурбуються про твою душу більше, ніж Він. Можливо в даний час Він Один цікавиться тобою. Ісус по-справжньому цінує тебе. Це за тебе Він віддав Своє життя. Його любов не земна: “Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!” (Ісаї 49:15) Чи не ради такої Любові варто жити?
Геть сум! Геть печалі і гнітючі роздуми. Твоє майбутнє в Божих руках! Налаштуй своє серце на Божу мелодію, написану особисто для тебе. І вперед з Ним до виконання Великого доручення, яке оплачується (обов’язково!) нетлінним вінцем в небі.
Запрагни Господа всім серцем і всією душею. Всіма силами і цілою думкою люби Його! Він має чудовий план для тебе. Вже сьогодні почни співати Божу пісню, навіть якщо вона починається мінорними нотами. Досягати сердець людей любов'ю Ісусовою - ось те, що хоче від тебе Бог.
Довірся Ісусу. Він, як ніхто інший, любить тебе.
Нехай твої цілі звучать в унісон з Божими. Ти створена для щастя! Вічного і неземного! Пам’ятай: Ісус завжди любив тебе, любить і буде любити! Чи дозволиш Йому благословити тебе? Не відкинь Приятеля твоєї душі!
Благословляю тебе і вірю, що в тебе буде велике майбутнє! Майбутнє ради Христа і з Христом!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Кусочек автобиографической зарисовки - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Каждая Зарисовка, это Одна из моих Индивидуальных Судеб, в которых я Жил Раннее, и Продолжаю Жить - Сейчас. Это Часть моей Личности и Жизни. Это Часть Меня. Все о чем я пишу на этих страницах, я пишу о самом себе, и о тех других, в которых Проявлено мое Сознание. Возможно кому-то, это покажется странным, ибо на Земле Сознание обычно связано только с Одной Личностью и с Одной Судьбой. Это верно, для Закрепощенного и Ограниченного (Одним только Разумом) Сознания. Для Свободного Сознания (Основой которого является не столько Разум, сколько Дух и Сердце) – Нет Предела Ни в Судьбах, Ни в Личностях, Ни во Времени, Ни в Пространстве.
Мы слишком Мало Знаем о Человеке. Настолько Мало, что Не Представляем Себе: Откуда Он Берется (Откуда и Зачем Приходит в Этот Несовершенный Мир), и Куда Впоследствии - Исчезает (Куда Уходит из Этого, Ставшего Ему уже Неинтересным - Мира). Обо Всем Том, что Он Делает (в Части, Прожитой Им на Земле - Жизни), - Мы Судим (Мерим) лишь по Своим Скудным Личным Привязанностям и Общим Заблуждениям, которые у Большинства из Нас, настолько Развиты и Переплетены с Ошибками Наших Нынешних и Прошлых Воплощений, что Большего - Ни Где и Быть Не Может. Это связано с Намеренным Ограничением Наших Возможностей, - Нашими Сомненьями. То есть, – Нами Самими. Ибо Мы, Имея от Рождения - БОльшее, Пытаемся Осмыслить из Него, лишь - МЕньшее. То Малое, которое Стараемся Отождествить со Своей Человеческой Психикой, которую Ошибочно, ассоциируем с Самим Собой (хотя она вовсе, не является таковой). Мы Бесконечное Грозовое Облако, но Пытаемся Заставить Свое Мышление Считать Себя - лишь Мельчайшей Каплей Дождя. Так нам Проще - Существовать с Наименьшей Требовательностью к Себе Самим и Своим Возможностям. Так нам Проще - Уходить от Ответственности за Свои Ошибки, за Нежелание Развивать Сознание и Воплощать в Своей Жизни Совершенство (что Требует от Нас Предельной Концентрации и Напряжения Всех Жизненных Сил). Мы - ВЗРОСлые Люди, которые Пытаются Представить Себя, - МАЛЫми Детьми. В Этом, ЗАКЛЮЧЕНа БОльшая Часть Наших Иллюзий, которая МЕЛЬЧИТ МИР, ДЕЛА и ДУШИ (и в конечном Итоге, - Наши СУДЬБЫ). Чем Меньше Ты Пытаешься Взвалить на Свои Плечи и ОтДАТЬ Вселенским Мирам, тем МЕНЕЕ ЗНАЧИТЕЛЬНЫМ (по Отношению к Ним) ТЫ САМ СТАНОВИШЬСЯ!
